"Спорт стає засобом виховання тоді, коли він є улюбленим заняттям кожного". В.Сухомлинський

         КОМПЛЕКС ВПРАВ НА КОЖНИЙ ДЕНЬ

                                   для 10-11 класу

 дивись ТУТ https://youtu.be/Dr5jWhUacGw  - Хлопці

дивись ТУТ https://youtu.be/LF1hsGsYYH4  - Дівчата

                                       для 5-9 класів

  дивись ТУТ https://youtu.be/5eie_sJTZ1Y

Повторити та закріпити 

Гнучкість

 

Під гнучкістю розуміють морфо-функціональні властивості опорно-рухового апарату, які визначають ступінь рухомості його ланок.

Іншими словами, гнучкість – це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою.

 

Розрізняють активну і пасивну гнучкість.

Активна гнучкість проявляється за допомогою власних м’язових зусиль. Наприклад, піднімання прямої ноги вперед (вбік) і утримання її в цьому положенні. Активні рухи виконуються за рахунок роботи м’язових груп, які проходять через даний суглоб.

Пасивна гнучкість проявляється шляхом прикладання до рухомої частини тулуба зовнішніх сил – зовнішнього обтяження; зусиль партнера і т. д. Показники пасивної гнучкості у більшості випадків вищі від показників активної гнучкості. Різницю між показниками активної і пасивної гнучкості називають «запасом гнучкості».

Гнучкість відносно легко і швидко розвивається, якщо заняття носять щоденний систематичний характер.

Найбільш значні темпи збільшення показників гнучкості спостерігаються з 7 до 8 та з 11 до 13 років. Потім гнучкість стабілізується і, якщо не виконувати вправи, що спрямовано впливають на гнучкість, вона вже в 16-17- річному віці починає прогресивно погіршуватися.

У дівчат та жінок рухливість у суглобах приблизно на 10 % вища, ніж у хлопців та чоловіків. У похилому віці гнучкість у жінок і чоловіків практично не відрізняється.

 

«Оперативний» стан гнучкості (тобто стан прояву гнучкості в той чи інший момент) залежить від багатьох факторів: зовнішньої температури середовища (з підвищенням температури гнучкість збільшується); добової періодики (у ранкові години гнучкість значно нижча); втоми (показники активної гнучкості зменшується, а пасивної збільшується); емоційного стану.

Розвиток гнучкості тісно пов’язаний з розвитком сили. Захоплення силовими вправами може призвести до обмеження рухомості в суглобах, як і прискорений розвиток гнучкості без належного зміцнення м’язово-зв’язкового апарату може призвести до розхитаності в суглобах. Звідси випливає необхідність оптимального поєднання в процесі фізичного виховання вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, з силовими та іншими вправами, що сприятимуть гармонійному розвитку фізичних якостей.

Для виховання гнучкості застосовуються фізичні вправи, при виконанні яких амплітуда рухів доводиться до індивідуально граничної – такої, при якій м’язи і зв’язки розтягуються до можливого максимуму, не призводячи до пошкодження. Вправи такого типу отримали назву «вправи на розтягування». Переважна більшість – це гімнастичні вправи, добір яких дає можливість вибірково впливати на ланки тіла. В одних із них основними розтягувальними силами є напруження м’язів, у інших – зовнішні сили. Тому вправи на розтягування поділяються на активні і пасивні. Крім цього, є багато вправ на розтягування, ефект яких забезпечується як внутрішніми, так і зовнішніми силами без явної переваги тих або інших. Такі вправи отримали назву активно-пасивні (наприклад, пружні рухи в глибокому випаді або шпагаті).

У загальній сукупності вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, переважають активні вправи, оскільки в реальних умовах життєдіяльності гнучкість проявляється, головним чином, в активних її формах. Разом з тим, певну цінність мають і пасивні вправи на розтягування. Вони служать ефективним засобом збільшення і збереження запасу гнучкості, сприяють збільшенню амплітуди активних рухів.

Виси та упори

Підйом переворот в упор силою та повільне опускання у вис

Виконують на високій перекладині. Рух починають із  підтягування на руках. Під час граничного згинання в ліктях підняти ноги, намагаючись наблизити таз до грифа перекладини , не нахиляти голови назад. Як тільки ноги опиняться на перекладині, піднімаючи голову і тулуб, розігнути руки й перейти в упор.

 

Вис прогнувшись

Виконують на низькій перекладині з вису стоячи по заду зігнувшись поштовхом ногами  прийняти вис прогнувшись; розгинаючись у тазостегнових суглобах, вис прогнувшись. Тіло прогнуте і перебуває у вертикальному положенні головою назад. Руки на ширині плечей  хватом згори.

            Наступна вправа

1 Учень приймає вис на високій перекладині, руки повністю випрямлені, ноги разом, носки тянуться до землі. 

2 Учень виконує підтягування  таким чином, щоб можливо було нижньою частиною підборіддя торкнутись перекладини, при цьому тримати тіло рівно.

 

Підйом переворот поштовхом

Виконують на середній перекладині  з вису стоячи на зігнутих руках, поштовхом ніг підняти ноги у вис зігнувшись ( попереду) на зігнутих руках, продовжуючи загинати руки, піднімати ноги  вгору - назад на перекладину до торкання животом. Потім розгинаючи руки, випрямитись підняти голову й прийняти в упор. В упорі ноги не опускати і не перетинати вертикальну площину.