середа, 29 квітня 2020 р.

Легка атлетика

 Рівномірний біг 1000м. (15000м.)

Правила безпеки
  1. До рівномірного бігу допускаються учні, які пройшли  медичний огляд.
  2. Під час старту необхідно бігти по своїй доріжці.
  3. Під час бігу учень повинен самостійно контролювати стан свого організму.
Високий старт виконується по  команді « На старт!». Шикування у стартової  лінії. 

Сильніша нога ставиться  впритул до лінії, інша на 2-5 ступні назад. Вага тіла рівномірно 

розподілилися на обидві ноги, тулуб випрямлений, руки опущені. По команді «Увага!», 

учень  згинає ноги  в колінах, нахиляє тулуб приблизно під кутом   45 градусів до доріжки. 

Руки  зігнуті в ліктях - одна рука вперед, інша різнойменна нозі,що стоїть попереду  назад. 

 Вага  тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

По команді «Руш!» учень різко кидається вперед, не розгинаючи тулуба, а через 5-7 

кроків випрямляється і переходить до бігу на дистанції.

Біг проводиться на загальній доріжці по часовій стрілці. Під часу бігу крок повинен бути 

коротшим чим у бігу на спринтерській дистанції  , стегно махової ноги підніматися нижче, 

опорна фаза триває довше, це дозволяє економити силу і берегти енергію за рахунок 

розслаблених м'язів, які в даний час не працюють.  Під час бігу  по дистанції рот тримати 

напіввідкритим, часте поверхневе дихання чергується з повними  глибокими видихами і 

вдихами.

При спокійному рівномірному бігу на 2-3 кроки вдих. Зі старту бігун  дихає глибше  і рідше, 

при прискоренні частіше.

Після закінчення бігу потрібно пройти 15-20 м, опустивши руки, кілька разів глибоко 

вдихнути.

КОРОТКИЙ АНАЛІЗ ТЕХНІКИ БІГУ НА СЕРЕДНІ ТА 

ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ

Старт
За командою «На старт!» бігуни швидко підходять до лінії старту, 

вишикуються перед нею в одну або кілька ше­ренг і займають 

найвигідніше положення для початку бігу – ви­сокий старт.


Біг по дистанції
При бігу по дистанції спортсмен тримає тулуб прямо з невеликим нахилом 

(4–6°) уперед, голова його продовжує лінію тулуба, погляд спрямований 

прямо вперед, плечі не напружені й м'яко опущені . Руки зігнуті в 

ліктьових суглобах під прямим або більш гострим кутом і вільно 

рухаються назад ру­ху однойменних ніг у передньо-задньому напрямку. 

При цьому кисті продовжують лінію передпліччя, пальці м'яко зведені в ку­

лак і у передньому положенні ніби як торкаються площини си­метрії на 

рівні трохи нижче ключиці, при зворотному русі лікті активно посилають 

назад і трохи в сторони до кінця.


Фінішування

Зазвичай його починають за 200–300 м до за­кінчення бігу на середні 

дистанції і за 300–400 м у бігу на довгі дистанції. Це визначається 

складом бігунів та їхніми тактичними міркуваннями. При цьому бігуни 

підсилюють темп бігу, а на ос­танній прямій іноді переходять на гранично 

швидкий біг, прагну­чи фінішувати першими. Деякі роблять ривок або кидок 

на стрі­чечку. Такий фініш свідчить про можливості спортсмена значно 

збільшити швидкість бігу на останніх метрах і, в остаточному під­сумку, про 

неповне використання своїх сил. Найвигідніше повно витрачати сили 

рівномірно на всій дистанції або ж на останніх 200–300 м. Бігун, що 

закінчив дистанцію, не повинен різко зу­пинятися. Йому слід продовжувати 

біг по інерції з поступовим переходом на ходьбу.

вівторок, 28 квітня 2020 р.

Легка атлетика

 Особливості бігу на короткі, середні та довгі дистанції

Під тактикою бігу розуміють дії бігуна під час змагань та у період підготовки до них. Вибір 

тактики залежить від виду бігу, завдань, що стоять перед бігуном, умов в яких він 

виступає, складу учасників, психологічної,  фізичної  та технічної  підготовки бігуна.

«Тактична боротьба на дистанції - ціла наука. Уміти вибрати  правильну тактику, 

зумовити  ід боротьби  з суперником - означає наполовину забезпечити собі успіх», - 

рекомендує  бігунам  олімпійська чемпіонка Людмила  Брагіна.

Якщо від бігу на короткі дистанції тактика не дуже важлива, то на  довгих дистанціях вона 

деколи  грає головну роль .

До кожного конкретного забігу  необхідно продумувати  тактичний план, що відповідає 

певним завданням: покращити свій попередній результат, вибороти певне місце у забігу,  

або стати його переможцем. Тому дуже важливо правильно розподілити сили на 

дистанції. Під час бігу на середні дистанції головним  є - залишити резерв сил для 

швидкого фінішування. Найбільш раціональним є біг з високою рівномірною швидкістю з 

підвищенням  її наприкінці дистанції.

На реалізацію тактичних планів впливають зовнішні умови:  напрям  вітру, стан бігової 

доріжки, температура  повітря тощо.

Для успішної реалізації тактики під час складання нормативу або змагань, її треба 

відпрацьовувати як на уроках, так і під час самостійних занять. Необхідно звертати увагу 

на вибір місця зі старту, біг із заданою швидкістю, біг у швидкому темпі зі старту у групі, 

вибір місця та встановлення необхідного ритму і темпу  на дистанції, обгін суперника у 

різних ситуаціях і на різних ділянках  дистанції,  біг поруч із суперником, лідирування,  

переслідування суперника і раптовий вихід  уперед, фінішний ривок, прорив  з різних 

положень

Техніка та тактика бігу на середні дистанції
До бігу на середні дистанції відносяться – біг на 400м,800м, 1000м, 1500м.
Біг 2000м і дистанції  що перевищують 2000м вважаються довгими.
Для того, щоб вміти правильно бігати, потрібно правильно утримувати поставу.
Для цього тулуб і голову тримай на одній лінії, нахилившись вперед. Повштовхову ногу постав на зовнішню сторону носка і відштовхуючись, повністю випрямляй.
Махову ногу згинай у колінному суглобі, при цьому стегно ноги рухай вперед-вгору.
Руки зігнути ліктях під прямим кутом. Рухи руками виконуй вперед - назад(перехресно – права нога і ліва рука). Кисті рук тримай розслабленими, а пальці напівзігнутими.

Під тактикою бігу розуміють дії бігуна під час бігу.
Під час бігу на середні дистанції головним є правильний розподіл сили на всій дистанції, залишаючи резерв для швидкого фінішування.
На реалізацію тактичних планів впливають зовнішні умови: напрямок вітру, стан бігової доріжки, температура повітря.
Необхідно звертати на такі моменти: вибір місця зі старту, біг із заданою швидкістю, встановлення необхідного ритму і темпу на дистанції;обгін суперників на різких у різних ситуаціях і у різних ділянках дистанції; біг поруч із суперником; лідирування;переслідування суперника і раптовий вихід уперед;фінішний ривок.

Поради або правила виконання бігу на середні дистанції:
Ø                      Займай намічене місце на доріжці на початку бігу;
Ø                      Біжи ближче до бровки;
Ø                      Вибирай найбільш зручніший для себе темп;
Ø                      Відривайся від суперників, особливо при лідируванні;
Ø                      Переслідуючи суперника , біжи за ним в притул своїм звичним кроком;
Ø                      Обходячи суперника по прямій, одразу іди у відрив;
Ø                      При невеликому темпі бігу починай фінішувати раніше, при високому темпі пізніше;
Ø                      Розпочавши фінішування, прагни до безперервного збільшення швидкості аж до лінії фінішу.

понеділок, 27 квітня 2020 р.

Легка атлетика

Біг 30м, 60 м, 100 м
Біг на 60 м, 100 м. є типовою швидкісною вправою, що  характеризує виконання короткочасної  роботи  м'язів  максимальної  потужності.

Низький старт
Виконується з стартових колодок  так і без колодок.  За командою  « На старт!»  учень підходить до  стартових  колодок. Розстановка  стартових  колодок зазвичай така:  передня колодка розташована на відстані 1-1.5 стопи від лінії старту, задня - 1,5 стопи від передньої, відстань між колодками15-20 см, кут нахилу 45 градусів на передній і 60 на задній. За командою «Увага!» учень плавно випрямляє ноги й частину тіла передає на руки, таз розташований на рівні плечей, або трохи вище, руки прямі, голова опущена. Обов'язково слід зафіксувати це положення,після чого через 1-3 секунди лунає команда «Руш!».
Виконання бігуном команди "На старт!"
 
Положення бігуна за командами "На старт!" і "Увага!"
За цією командою учень спираючись обома ногами на колодки, енергійним рухом рук виштовхує тіло вперед, виносить махову ногу коліном вперед. Не піднімаючи високо стопи. Опорна, поштовхові  нога , продовжуючи різко розгинатися, посилає тіло вперед. У цьому положенні  тулуб ще зберігає горизонтальне положення.  Усі рухи виконують з максимальною швидкістю.

Стартовий  розбіг
«Стартовий розбіг» -  про бігання учнем початкової частинки дистанції, наприкінці якої він набирає швидкість, близьку до максимальної та приймає нормальне бігове положення. Техніка стартового розбігу характеризується значним нахилом тулуба  вперед на початку розбігу й поступовим випрямленням під кінець;  повним розпрямленням ноги в коліні під час відштовхування, енергійним винесенням стегна махової ноги вперед - угору; активними швидкими рухами зігнутих рук;  плавним переходом від стартового розбігу до бігу по  дистанції.

 

Біг по дистанції
Після стартового розбігу швидкість зростає повільно; біг стає аналогічним бігу маховим кроком. При максимальній швидкості тулуб трохи нахилений вперед, причому нахил увесь час змінюється:  під час відштовхування - зменшується,  у фазі польоту-збільшується. Для  збереження набутової швидкості  кожен учень має знайти  оптимальне для себе співвідношення довжини й частоти кроків.

Фінішування
Це заключний елемент бігу. Найефективнішим способом фінішування  є різний нахил грудьми вперед на останньому кроці чи нахил вперед із поворотом до фінішної  лінії боком. Ці способи  фінішування  не можуть пришвидшити рух тіла  бігуна вперед, однак наближують  момент перетинання тулубом фінішної  лінії.

Наблизившись  до фінішу,  учень повинен слідкувати за збереженням довжини і частоти кроків, акцентуючи увагу на енергійних рухах рук. Лінію фінішу необхідно пробігати так, ніби до неї залишається ще 5-10 м. При  цьому не можна відкидати голову назад, піднімаючи руки, й різко зупинятись одразу після фінішування. Дихання повинно бути природним, ритмічним,глибоким.

Легка атлетика

 Біг на короткі дистанції з високого старту

Правила  безпеки: під час бігу по дистанції необхідно бігти по своїй доріжці.

Техніка  бігу
Спринтерський біг відноситься до групи  вправ циклічного характеру, тобто, з максимальною інтенсивністю.  Бігові рухи виконуються з великою амплітудою та високою частотою рухів.

Високий старт
За командою «На старт!» треба  стати перед стартовою лінією. Сильнішу  ногу поставити упритул  до стартової лінії, не наступаючи на неї. Другу ногу виставити на 1-2 ступні назад  із упором на носок і рівномірно розподілити масу тіла на обидві ноги. Руки вільно опустити вздовж тіла, тулуб та голову тримай прямо.
За командою «Увага!» учень згинає ноги в колінах, тулуб  нахиляє під кутом 45 градусів  до доріжки. Згинаючи руки у ліктях, одна рука вперед,  іншу різнойменну нозі, що стоїть попереду,  назад. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.
За командою «Руш!»  різко починай біг вперед, не розгинаючи тулуба. Перші 5-6 кроків мають бути трохи коротшими за наступні. Це допоможе краще розігнатись і досягти найбільшої стартової швидкості.

Стартовий розбіг і біг по дистанції
Під час бігу тулуб трохи нахилити уперед. Ногу, якою відштовхувалися, повністю випрямляй.  Другу ногу згинай у коліні при цьому стегно рухається  вперед угору  і досягає найбільшої висоти у мить поштовху. Намагайся ставити ступні на одну лінію. Руки зігни у ліктях (під прямим кутом) і виконуй ними рухи  вперед-назад. Ритмічно дихай.
Фінішування
Фінішування - перетинання фінішної лінії на максимальній швидкості . Після фінішування треба продовжувати рух уперед з переходом на крок . Під час фінішування спрямувати груди  уперед, намагаючись першим перетнути фінішну лінію.
 

неділя, 26 квітня 2020 р.

Легка атлетика

ЛЕГКОАТЛЕТИЧНІ ВИДИ
Біг: 100 м, 200 м, 400 м, 800 м, 1500 м, 3000 м, 5000 м, 10000 м, 42 км 195 м (марафонський біг)
Стрибки: у висоту, у довжину, потрійний стрибок, з жердиною
Метання: диска, списа, молота,
штовхання ядра
Біг з/б: 100 м (дів.) 110 м (юн.), 400 м з/б, 3000 м з/п
Спортивна ходьба: 5000 м, 10000 м, 20000 м, 50000 м
7-борство (дів.), 10-борство (юн.)


Біг (на короткі дистанції)
Біг – твій добрий та знайомий. Спортивний біг може бути «гладким» та зі 

штучними перешкодами (бар’єрний біг), з природними перешкодами 

(кросовий біг), а також – естафетним.

Біг на короткі дистанції (30, 60, 100, 200, 400 м) виконується с низького 

старту.

Низький старт

Коли спортсмени, упираючись ногами в спеціальні колодки, а руками – у 

доріжку на лінії старту, приймають положення низького старту, вони схожі 

на стиснуту пружину. Лунає постріл – спортсмен різко випростовується і 

ривком злітає вперед, набираючи темп.

Кожний бігун встановлює стартові колодки так, щоб він міг прийняти 

зручне положення для швидкого старту.

Перша колодка з меншим кутом встановлюється позаду стартової лінії на 

відстані 2 ступнів або довжини гомілки, а друга, з більшим кутом, - на одну 

ступню позаду першої. Ширина між колодками дорівнює ширині ступні.

Якщо відсутні стартові колодки, під час тренувань їх можна замінити (на 

доріжках із земляним покриттям) спеціально викопаними невеличкими 

ямками.







За командою «На старт!»

стань перед стартовими колодками,присядь і обіприся спочатку
однією, а потім другою ногою об колодку.
Розставивши руки на ширині плечей,обіприся ними в грунт
перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися перед
стартовою лінією. Масу тіла рівномірно розподіли на
кисті рук і коліно. Трохи зігни спину, опусти голову і спрямуй погляд на бігову доріжку трохи вперед стартової лінії. У цьому положенні чекай на команду  «Увага!»
                                    За командою «Увага!» 

коліно ноги, що знаходиться позаду, відірви від землі, таз при цьому піднімається не дуже повільно, але й не різко – трішки вище рівня плечей. Маса тіла розподіляється тепер на чотири точки опори – ноги і руки. Голова зберігає те ж положення, що й при команді «На старт!». Вся увага має бути зосереджена на наступній команді.
                                   За командою «Руш!» 

тіло миттєво випрямляється вперед-вгору, ноги різко відштовхуються від колодк
и. Нога, що знаходиться позаду, виконує перший крок. Вона повинна найкоротшим шляхом торкнутися землі, щоб ще більше прискорити рух тіла. Відразу зверни увагу на перший змах руки, потім – на те, щоб енергійно відвести її назад. Це дасть змогу швидше зробити другий крок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшитися через 6 – 8 кроків, і тільки потім воно приймає вертикальне положення.
                                    Уміння фінішувати 

теж дуже важливе для бігуна. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля. Успіх багато в чому залежить від фінішного кидка.Наближаючись до фінішу, різко нахили груди вперед у той момент, коли нога знаходиться на доріжці, намагайся якнайшвидше торкнутися фінішної стрічки.Щоб запобігти падінню
після фінішу, різким рухом винеси махову ногу далеко вперед. На наступних кроках тіло поступово відхиляється назад, швидкість спадає, і
ти переходиш на швидку ходьбу, уповільнюєш дихання і тільки потім зупиняєшся.

четвер, 23 квітня 2020 р.

Шановні учні ! Розпочинаємо варіативний модуль Легка атлетика

легка атлетика ( Презентація)
Легка атлетика – «королева спорту» – один із найстаріших видів спорту. В основу легкоатлетичних вправ покладені природні рухи людини – ходьба, біг, стрибки, метання. Вона об’єднує понад 40 різних видів ходьби, бігу, метання, стрибків, а також багатоборств.

Правила техніки безпеки під час занять легкою атлетикою
Пам'ятай і завжди виконуй!
1. При сильному вітрі, зниженій температурі та підвищеній во­логості повітря необхідно збільшити час на проведення розминки.
http://vkrasivomtele.ru/wp-content/uploads/2012/11/wpid-q9qJv9WkMbw9.jpg
2. Взуття повинне мати підошву, яка унеможливлює ковзання.
3. Не перетинати зони бігу, стрибків, метання під час занять на них інших осіб.




4. Проведення занять на спеціально обладнаних бігових до­ріжках, поверхня яких рівна й неслизька. Доріжка повинна продовжуватись не менше, ніж на 15 м за лінію фінішу.
5. Під час бігу на короткі дистанції при груповому старті необхідно бігти по своїй доріжці.
6. Виключити різку миттєву зупинку.
7. Не бігти по біговій доріжці за годинниковою стрілкою.
8. Ретельно розрихляти пісок у стрибковій ямі - місці призем­лення.
9. Не виконувати стрибки на нерівному, рихлому або слизькому грунті. Не приземлятися на руки.
10. Граблі та лопати не залишати в місцях занять.
11. Граблі класти на землю зубцями донизу, шиповки - шипа­ми донизу.
12. Готуючись до метання, оглянути місцевість і впевнитись у відсутності людей у робочій зоні.
13. Не подавати снаряди для метання кидком.
14. Не стояти праворуч від метаючого, якщо він метає правою рукою, та ліворуч, якщо він метає лівою рукою.
15. Снаряди для метання збирати тільки з дозволу вчителя.


ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

Якщо хочеш бути сильним -
бігай,

якщо хочеш бути красивим –
бігай,
якщо хочеш бути розумним -
бігай.

Із напису на скелі у 
Стародавній Греції

Легка атлетика - один із найстаріших видів спорту.   В   основу   легкоатлетичних   вправ     покладені природні рухи людини - ходьба, біг, стрибки, метання.
Історія легкої атлетики сягає в глибоку    давнину. Перші відомості про легкоатлетичні    змагання датуються 776 р. до н. е. Вони зустрічаються  в  історичних  нотатках  про Олімпійські ігри Стародавньої Греції. У той час програма цих змагань складалася тільки з бігу.

Боротьбу, кулачний бій і взагалі усі вправи, що розвивали силу, греки відносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогодні досить умовна, адже важко назвати, наприклад, біг на довжелезну дистанцію — марафон або метання молота «легкими» фізичними вправами.


Найдавнішим змаганням атлетів, безсумнівно, є біг. Разюче, що сьогодні 

ми знаємо ім`я першого олімпійського чемпіона древньої Греції і дату, 

коли відбулася ця подія. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олімпії. 

Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих іграх тільки в бігу 

на один стадій (приблизно 192 м) — звідси слово «стадіон». Ім’я 

переможця - Коріб, здається, він був кухарем з міста-поліса Эліди. В 

Ермітажі, у Санкт-Петербурзі, можна побачити грецькі і римські пам`ятні 

медальйони, монети із зображеннями бігунів.



Давня Греція. Мирон. Дискобол. 5 ст. до н.е.

Змагалися древні і у метанні диска. Були диски з дерева, каменю, заліза, 

бронзи, нерідко прикрашалися різьбленням, зображеннями птахів, тварин 

або сценами спортивних змагань. Вага диска була від 1,25 до 6,63 кг. 

(Сьогодні диск важить 2 кг для чоловіків і 1 кг для жінок.) Серед 

болільників іноді дуже цінувалися метателі спису. Їх охоче зображували і 

скульптори.


Сучасна легка атлетика раніше, ніж в інших країнах, почала 

культивуватися в Англії. Ще у 1837 тут відбулися перші змагання з бігу на 

дистанцію близько 2 км. Учасниками цього змагання були учні коледжу 

міста Регбі. Незабаром і в коледжах Ітона, Оксфорда, Кембриджу, 

Лондона також організуються спортивні змагання. Трохи пізніше в 

програму змагань включається біг на короткі дистанції, біг з перешкодами 

і метання ваги, з 1851 включені в програму стрибки в довжину і висоту 

з розбігу, а з 1864 — метання молота і штовхання ядра. Новий етап 

почався з проведення щорічних змагань між університетами Оксфорда і 

Кембриджу. У 1865 був заснований Лондонський атлетичний клуб, що 

проводив перші чемпіонати країни з легкої атлетики.

У 1880 в Англії була заснована аматорська легкоатлетична асоціація, що 

одержала права вищого органа з легкої атлетики в межуах Британської 

імперії, а також у її колоніях. У США перший атлетичний клуб з`явився в 

1868 у Нью-Йорку. Але, мабуть, центрами розвитку легкої атлетики в 

Америці в ті роки стали університети. У 1880-90-і рр. легка атлетика як 

самостійний вид спорту починає культивуватися майже у всіх країнах 

Європи.

Фініш переможця марафону та вітання глядачів
на І Олімпійських іграх 1896 року

Відродження в 1896 Олімпійських ігор сучасності дуже вплинуло на 

розвиток легкої атлетики. У програму ІгорI Олімпіади в Афінах 

(1896) були включені 12 видів легкоатлетичних змагань. Майже всі медалі 

на цих Іграх завоювали американські легкоатлети. Правда, з появою в 

1952 на олімпійських іграх збірної СРСР, в американців з`явилися 

серйозні конкуренти в легкій атлетиці. На Олімпійських іграх в Атланті 

(1996) 2000 атлетів розігрували 44 комплекти нагород (більше ніж у будь-

якому іншому виді спорту). Змагання для жінок з`явилися на олімпійських 

іграх у 1928, на Іграх 1996 жінки змагалися у 20 видах легкої атлетики, а 

вже на літньому чемпіонаті світу (1999) і Олімпіаді в Сіднеї (2000) жінки 

почали змагатися в стрибках з шестом і метанні молота.


Нерідко саме змагання легкоатлетів-олімпійців ставали самими яскравими 

у житті Олімпіад. Так було, наприклад, у Мехіко (1968), 

коли американський спортсмен Боб Бімон встановив феноменальний 

світовий рекорд у стрибках в довжину — 8 м 90 см (одразу на 55 см 

перевищивши світове досягнення). Цей виступ назвали «стрибком у 21 

століття». Практично так воно і трапилося. Тільки через двадцять років 

цей результат був поліпшений. Фантастичні секунди показала у забігах на 

100 і 200 м на Олімпіаді в Сеулі американська бігунка Флоренс Гриффіт- 

Джойнер. Її рекорд тримається більше 14 років.


ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ В 
УКРАЇНІ





Вперше українські змагання з бігу 

було влаштовано 1858 р. у м.Миколаєві військово-морськими офіцерами 

для матросів і солдат. А почалося все з того, що молоді дівчата й хлопці, 

які відпочивали влітку біля моря, вирішили організувати клуб лю­бителів 

бігу. Охочих знайшлося дуже багато, в тому числі й військовослужбовців.

Молодь України дуже цікавилася спортивними новов­веденнями, тож і 

легка атлетика не лишилася поза увагою. По всій країні з'являються гуртки 

любителів цього виду спорту.




Першу вітчизняну Олімпіаду з легкої атлетики провели 

в Києві у 1913 р. Другий приз було вручено легкоатлетам київського 

гуртка "Спорт".


Важливою віхою в історії української легкої атлетики стала І 

Всеукраїнська олімпіада, яка проходила у 

серпні 1921 р. у м.Харкові. 

По суті, вона і започаткувала легкоатлетичний спорт в Україні та відкрила 

відлік рекордів.