ПРОГРАМА З КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВИТКОВОЇ РОБОТИ «КОРЕКЦІЯ РОЗВИТКУ»

 

Міністерство освіти і науки України Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

ПРОГРАМА З КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВИТКОВОЇ РОБОТИ «КОРЕКЦІЯ РОЗВИТКУ» (базова) ДЛЯ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ         Автори: Чеботарьова О.В., кандидат педагогічних наук, ст. наук. співробітник лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України; Іоганова Н. А.,вчитель-дефектологспеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №15 м. Києва; Топчій Н.Г.,  вчитель-дефектолог спеціальної  загальноосвітньоїшколи-інтернату №15 м. Києва

Київ – 2016

 

 

Пояснювальна записка

Мета корекційно-розвивальної роботи зі школярами із порушеннями опорно-рухового апарату основної ланки спеціальної школи полягає у максимальному розвитку особистісного потенціалу учнів зі спрямованістю на соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство, формуванні життєвої компетентності як здатності застосовувати знання, вміння та навички у повсякденному житті.

На другому ступені освіти продовжується корекційно-відновлювальна робота з розвитку рухової, когнітивної, сенсорної, емоційно-вольової та особистісної сфер учнів із порушеннями опорно-рухового апарату,основними завданнями якої є послідовний розвиток пізнавальної діяльності (сприймання, пам’яті, уваги, мислення, мовлення), корекція психомоторної сфери,виховання стійких форм поведінки, профілактика особистісних порушень, професійне орієнтування школярів.

Корекційно-розвивальна робота з учнямиіз порушеннями опорно-рухового апарату, переважну більшість яких становлять школярі із дитячим церебральним паралічем (ДЦП),буде ефективною за умови дотримання максимальної індивідуалізації спеціального навчання. Учні основної ланки спеціальної школи характеризуються наявністю порушень рухових функцій (церебральні паралічі, наслідки поліомієліту, вроджені та набуті захворювання опорно-рухового апарату), пізнавальної та мовленнєвої діяльності. Зокрема, домінують порушення активної довільної уваги, які зумовлюють специфіку всіх стадій пізнавального процесу (від зосередження і довільного вибору під час прийому та переробки інформації до запам’ятовування, осмислення і т.д.), що суттєво ускладнює навчання; підвищена виснажливість психічних процесів, яка супроводжується зниженою інтелектуальною працездатністю, емоційною лабільністю, порушеннями пам’яті; сповільненість всіх психічних процесів, які викликають труднощі переключення з одного виду діяльності на інший.

Отже, в основу програми «Корекція розвитку» покладено сучасне наукове розуміння компенсації та корекції, соціальної адаптації дитини, а саме: розвиток збереженого чуттєвого сприймання, психічних функцій, здатності до рефлексії,формуваннясенсорно-перцептивного та семантичного аналізу, мовленнєвої та комунікативної діяльності з акцентуванням уваги на здатності сприймання та розуміння інформації, підтримці рухової активності учнів.

Педагогічна корекція є однією з найважливіших складових процесу навчання в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату. Вона скерована на попередження та подолання труднощів у навчально-виховному процесі, підвищення рівня адаптованості дитини із порушеннями опорно-рухового апарату до існуючих життєвих умов і соціального оточення. На заняттях з корекції розвитку відбувається процес удосконалення та розвитку таких якостей особистості, які дозволяють їй адекватно реагувати на зміни у своїх психоемоційних станах, співвідносити себе з навколишньою дійсністю, підвищувати рівень своєї організації, досконалості свого світосприйняття та способів взаємодії з оточенням та самим собою. Насамперед такими якостями є здатність до рефлексії, самовизначення, саморозвитку в особистому та загальнолюдському контекстах.

Корекційно-розвивальна робота повинна здійснюватись у двох напрямах:

1.        Суто корекційному – сприяння виправленню існуючих психологічних, мовленнєвих, емоційно-вольових, поведінкових порушень, наявних у психофізичній сфері учня з метою особистісного його становлення;

2.        Розвиваючому – сприяння розвитку тих конструктів, які необхідні учневі для успішного розвитку, однак з різних причин не були розвинуті.

Завдання педагогічної корекції реалізуються на кількох рівнях:

-         індивідуальному (педагог здійснює певні заходи, застосовує методики, маючи на увазі проблеми конкретної дитини). Застосовуються на цьому рівні індивідуалізовані методи, прийоми та форми роботи.

-         груповому (робота ведеться одночасно з невеликою кількістю дітей).

Слід зазначити, що корекційно-розвивальна робота з учнями має певні етапи:

-         діагностичний. Корекція починається саме з діагностики: педагог отримує необхідну інформацію про дітей, одночасно виконує перші корекційні дії щодо поліпшення психофізичного стану учнів,  працює над створенням стійкої мотивації длявирішення поставлених завдань.

-         корекційний. Заняття мають на меті корекцію певних рис та особливостей учня і можуть опосередковано впливати на інші індивідуальні конструкти. Такий вторинний вплив корекційної дії слід співвіднести з потребами конкретного учня чи класу.

Програма з корекції розвитку учнів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату,розроблена з урахуванням рекомендацій психологів та вчителів-дефектологів, допоможе педагогу створювати програмно-методичне забезпечення корекційної діяльності у 5-12 класах.

Мета даної програми – створення комплексної системи методичних заходів корекційно-розвивального та психокорекційного характеру, що сприяють кращому засвоєнню програмового матеріалу, адаптації учнів до соціального оточення.

Завдання:

-         Формування стійкої мотивації до навчальної діяльності.

-         Створення умов для усвідомлення учнем ефективності своєї навчальної діяльності.

-         Ознайомлення учнів з методамита прийомами  ефективного засвоєння навчального матеріалу.

Зміст «Програми» у кожному класі є таким:

1. Організація навчальної діяльності.

2. Робота з джерелами інформації.

3. Розвиток зв’язного мовлення.

4. Розвиток когнітивних процесів.

5. Розвиток емоційно-вольової сфери.

6. Розвиток навичок самоконтролю та самооцінки.

Корекційні заняття не дублюють ні змісту, ні форми уроків, оскільки це не додаткові уроки, а спеціально організовані заняття, у яких своя мета і завдання. При плануванні та проведенні корекційних занять вчителі використовують різні форми та види роботи відповідно до виявлених на основі проведеної діагностики психофізичних порушень та збережених навчально-значущих функцій школяра. Особливу увагу при організації таких занять приділяють використанню інтерактивних, мультимедійних засобів навчання. Під час планування  враховується чітка етапність у проходженні навчально-розвивального матеріалу. Заняття проводяться систематично, кількість годин з певних тем планується відповідно індивідуальних вад дитини. Час проведення занять та їх тематика фіксується на певній сторінці класного журналу.

 

9 клас

(1 год на тиждень)

Напрями корекційно-розвивальної роботи	Зміст корекційно-розвивальної роботи	Завдання  корекційно-розвивальної роботи
Організація навчальної діяльності	Використання інтерактивних вправ для удосконалення навчальної діяльності (умінь аналізувати, співставляти, приймати рішення, виконувати, самоконтролювати).	Розвиток вміння самостійно визначати завдання наступної навчальної діяльності, планувати її; оволодівати продуктивними способами навчання; самостійно складати алгоритм самопідготовки.
Робота з джерелами інформації	Відтворення визначеної за планом інформації. Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки. Стислий переказ тексту публіцистичного стилю (у тому числі на основі прослуханих радіо- і телепередач). Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі. Створення власних висловлювань.	Удосконалювати вміння володіти сформованою технікою читання; черпати з тексту всю необхідну інформацію; Розвиток вміння розуміти фактичний зміст, тему та основну думку висловлювань інших людей з одного прослуховування (розповіді, лекції, повiдомлення, радіо- і телепередачі та ін.), слідкуючи за особливостями їх змісту і мовного оформлення (тривалість звучання художнього тексту 7-8 хв, інших стилів – (6-7 хв); Розвиток вміння формулювати висновки щодо сприйнятого, оцінювати прослухане, співвідносячи його із задумом мовця, своїм життєвим досвідом;складати простий і складний плани почутого; користуватися  з певною метою залежно від мовленнєвої ситуації вивченим різновидом читання (глибоко проникаючи в зміст тексту, розуміє взаємозв’язок, послідовність його композиції, максимально повно охоплює нову інформацію, визначає основне і другорядне, причинно-наслідкові зв’язки між явищами); робити  короткі записи (план, тематичні виписки, конспект) у процесі читання.  Розвиток вміння ставити самостійно запитання під час читання і шукати на них відповідь; Оцінювати  прочитане з погляду змісту, форми, авторського задуму і мовного оформлення. Розвивати вміння працювати з літературою з питань науки, техніки, мистецтва та з періодичними виданнями, адресованими учням старшого шкільного віку.
Розвиток зв’язного мовлення	Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне. Вивчальне читання (практично). Діалог, складений на основі радіо- чи телепередач, дібраних запитань за текстом, як обмін думками, повідомлення, відповідно до створеної в класі ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів, дискусійного характеру, його розігрування в різних стилях мовлення.                   Виразне читання вголос художніх, наукових, публіцистичних, ділових текстів, що належать до таких жанрів мовлення: стаття, оповідання, повість, нарис, п’єса, замітка, легенда, байка, вірш, пісня, прислів’я і приказки (вивчення деяких напам’ять або близько до тексту).     Перекази  за складним планом.   Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки.	Розвиток вміння відповідати на запитання відповідно до їх змісту; самостійно формулювати запитання творчого характеру; вести діалог з метою отримання нової інформації; зв’язно викладати матеріал міжпредметного  характеру з різних джерел ( текст, таблиці, відеопрезентаціїї). Розвиток вміння складати порівняльні, групові, індивідуальні характеристики, спираючись на плани та схеми. Навчання дискутувати, аргументуючи свою позицію з посиланням на джерела.   Розвиток вміння виразно читати  вголос знайомі (складніші, ніж у попередніх класах) і незнайомі тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення, з достатньою швидкістю,відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, виражаючи з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум; оцінює прочитаний вголос текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення; переказує докладно, вибірково і стисло (усно чи письмово) прослуханий і прочитаний тексти художнього, наукового і публiцистичного стилів мовлення обсягом, підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму; складає самостійно складний план, конспект, тематичні виписки;
Розвиток когнітивних процесів	Вправи на розвиток різних видів  пам’яті. Корекція і вдосконалення прийомів мислення. Вправи на встановлення логічної послідовності подій.  Формування умінь міркувати і доводити свою думку. Вправи на розвиток різних видів уваги.	Розвиток вміння аналізувати навчальну інформацію вербального, практичного та аудіовізуального характеру емпіричного й теоретичного рівнів. Вчитися застосовувати прийоми проблемного аналізу інформації. Розвивати самостійне творче мислення, вчити самостійно порівнювати різноманітні об’єкти, знаходити в них подібне й відмінне, порівнювати інформацію, робити узагальнення, будувати схеми, таблиці тощо. Розвивати вміння здійснювати індуктивно-дедуктивні доведення й доведення за аналогією, використовувати метод винятку. Розвиток вміння самостійно будувати гіпотези і план розв’язання проблеми.
Розвиток емоційно-вольової сфери	Інтерактивні вправи на розрізнення емоцій людей. Вправи на розвиток здатності розуміти емоційний стан іншого. Психоемоційні вправи на зняття тривожності, агресивності, психоемоційного напруження. Вправи на м’язову релаксацію.	Удосконалювати навички управління своєю емоційною сферою; вчитися розуміти, відчувати свої та чужі емоції, правильно їх виражати і повноцінно співчувати.
Розвиток контрольно-оцінювальних вмінь	Вправи на розвиток техніки самоаналізу; на розвиток навичок контролю та самоконтролю.	Вчити аналізувати та оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність; володіти різними способами самоконтролю; на основі аналізу складати план отримання знань шляхом самостійної роботи з різноманітними джерелами інформації.